Війна завдала колосального удару по будівельній галузі України, майже зупинивши реалізацію нових проектів і руйнуючи інфраструктуру. У Києві, який пережив ракетні обстріли, обсяги житлового будівництва різко скоротилися. Девелопери переважно зосередилися на завершенні будинків, розпочатих до війни, уникаючи запуску нових проектів через високі ризики. Однак, попри всі виклики, будівельна галузь готується до масштабного відродження – і в цьому процесі важливо врахувати досвід та бачення таких експертів, як Денис Костржевський. Він – відомий київський підприємець, Голова ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ» та президент будівельної компанії «Міськжитлобуд».
Будівництво в Києві під час війни: виклики та перші ознаки відновлення
У розпал війни будівельний ринок Києва переживає глибоку кризу, що проявляється як у спаді попиту, так і у згортанні пропозиції новобудов. Більшість споруджуваних житлових комплексів столиці були розпочаті ще до повномасштабного вторгнення, тоді як абсолютно нові проєкти – рідкісне явище . Великі забудовники воліють вкладати ресурси в добудову вже започаткованих черг, ніж братися за нові об’єкти під час війни.
Однак, навіть у таких складних умовах будівельна галузь поступово оживає. У відносно безпечних районах Києва відновлюються роботи на заморожених об’єктах, а міська влада спрямовує кошти на ремонт зруйнованого житла. За даними КМДА, з літа 2022 року комунальні служби відновили вже 25 житлових будинків, знищених чи пошкоджених обстрілами, і роботи тривають і далі. Це не лише забезпечує повернення людей до рідних осель, а й демонструє, що «відбудова України» можлива навіть під час війни. Сам Костржевський відзначає, що попри величезні труднощі, перед країною одночасно відкриваються унікальні можливості для розвитку та зростання.
Ключові умови відродження будівельної галузі: погляд Дениса Костржевського
Як досвідчений забудовник, він переконаний: щоб відновлення будівництва у Києві під час війни переросло у стале післявоєнне зростання, потрібен комплексний підхід. На його думку, держава, бізнес і суспільство мають об’єднати зусилля в кількох напрямках. Серед ключових пріоритетів, які він виділяє, такі:
· Активна державна підтримка галузі. Необхідно забезпечити фінансування будівництва (дешеві кредити, державні замовлення) і максимально спростити бюрократичні процедури. Створення сприятливих умов для забудовників, інвесторів та підприємців – запорука швидкого відновлення економіки.
· Прозорість. Корупційні схеми, що роками панували в будівельній сфері, мають залишитися в минулому. Запроваджено важливі реформи – ліквідовано стару ДАБІ та створено нову ДІАМ, впроваджено Єдину електронну систему дозволів у будівництві. Це мінімізує “людський фактор” при ухваленні рішень і зменшує ґрунт для хабарів.
· Нові стандарти безпеки та якості забудови. Війна висвітлила вразливість наших міст, тож післявоєнне відновлення має відбуватися за принципом “Build Back Better” – відбудувати краще, ніж було. Костржевський вважає, що тепер кожна новобудова повинна проєктуватися з інтегрованим бомбосховищем чи укриттям, особливо якщо йдеться про житло, школи, дитсадки чи лікарні. Також слід підвищити автономність житлових комплексів – обладнувати їх резервними джерелами енергії, водопостачання та зв’язку, щоб міста не залишалися без базових послуг під час можливих надзвичайних ситуацій.
· Розвиток кадрів і повернення працівників. Кадрове питання – одне з найболючіших для будівництва. Багато фахівців виїхали за кордон або служать в ЗСУ. Тому необхідно стимулювати підготовку нових інженерів і будівельників: запровадити цільові стипендії та гранти для студентів профільних спеціальностей, розвивати дуальну освіту, щоб студенти могли поєднувати навчання з оплачуваною практикою на будівництві. Такі кроки допоможуть втримати молодих спеціалістів від відтоку за кордон і забезпечать галузь кваліфікованими кадрами. Окремий акцент – повернення в Україну трудових мігрантів, які набули досвіду в ЄС. «Повоєнне відродження економіки неможливе без залучення цих робочих рук», – стверджує Костржевський. Щоб стимулювати їхнє повернення, потрібні привабливі умови: податкові пільги для започаткування бізнесу в Україні, гарантія робочих місць у нових інфраструктурних проектах, державні програми кредитування житла для тих, хто повернеться працювати на відбудову тощо.
Роль інвесторів та міжнародних партнерів у післявоєнній відбудові
Для масштабного відновлення України недостатньо лише внутрішніх ресурсів – необхідне активне залучення інвесторів і партнерів з усього світу. Вже сьогодні, навіть попри воєнні ризики, ряд великих міжнародних компаній декларують готовність інвестувати в українську будівельну сферу. Загалом, за оцінками Київської школи економіки, вже оголошені проекти у будівельному секторі України сумарно залучать близько $500 млн іноземних інвестицій. І це лише початок – у світі розглядають українську відбудову як майбутній «будівельний бум» десятиліття.
Перспективи будівельної галузі України після війни
Попри всі нинішні труднощі, будівельна галузь України має всі шанси стати локомотивом економічного відродження у повоєнний час. Масштабне відновлення житла, комерційної нерухомості та інфраструктури буде стимулювати суміжні сфери – від виробництва будматеріалів до транспорту і логістики.
Денис Костржевський наголошує, що спираючись на підтримку держави, енергію бізнесу, знання фахівців та допомогу міжнародних партнерів, будівельна галузь України здатна відродитися з новою силою. Відбудовуючи Київ і всю Україну, ми закладаємо фундамент для процвітання наступних поколінь – і цей фундамент має бути міцним, прозорим та надійним.
